Ці дотики… мурашки знову всюди…
Та зовсім не бажаю втечі я.
В романтику не вірять більше люди,
Та байдуже. В нас власна течія.
Ці дотики… знайомі, теплі, ніжні,
Я з ними відлітаю в забуття.
Так склалося, що долі в нас суміжні,
Назад уже немає вороття.
Ці дотики мене завжди зігріють,
Вони собою втілюють красу,
І втілюють ту заповітну мрію,
Яку я чер...
читать далее